в означеннях
Тлумачення, значення слова «віяло»:

ВІ́ЯЛО, а, сер.

1. Виготовлений з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки. Так було душно, що аж уночі приходилось умиватись та віялом обмахуватись (Леся Українка, V, 1956, 54); У неї є чудова колекція японських віял (Олесь Донченко, III, 1956, 42);  * Образно. А пальми, замахавши сотнями віял, вітали — «осанна!» (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301);  * У порівняннях. — Горе з цим базікалом Глібом, язик у нього, немов віяло (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).

2. у знач. присл. віялом. У вигляді півкола. Легкі брижі схвачуються від бортів [човна] і.. розбігаються віялом ледь помітних хвиль (Юрій Смолич, II, 1958, 44); Жарптиця легко гойдалася на гілці, розпустивши віялом свій вогненний хвіст (Олесь Донченко, IV, 1957, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 693.

Коментарі (1)