ВІЙНО́НЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до війна. Їхав стрілець на війноньку, Прощав свою дівчиноньку. (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 234).
ВІЙНО́НЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до війна. Їхав стрілець на війноньку, Прощав свою дівчиноньку. (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 234).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 669.