в означеннях
Тлумачення, значення слова «війнути»:

ВІЙНУТИ, ну, неш, док., чим.

1. також без додатка. Однокр. до віяти 1—3. Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Марко Вовчок, I, 1955, 48); Гашіца відчинила льох. На них війнуло холодом та специфічним духом льоху (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 242); Він [кінь], здибившись, сердито війнув на дядьків своїм султаписто розпущеним хвостом (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 563).

2. чим, безос., перен. Викликати відчуття чого-небудь, нагадати собою про що-небудь. На нього війнуло романтикою дитинства, і роки наче зсунулися назад (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 238); Зі скрині війнуло, мов з домовини, чимсь далеким і похоронним (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 47).

3. розм. Те саме, що майнути 2. Та поїзд тільки війнув перед його носом хвостом і поринув у затінок густого грабового лісу (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 669.

Коментарі (0)