в означеннях
Тлумачення, значення слова «військовий»:

ВІЙСЬКО́ВИ́Й, а, е.

1. Стос. до війська. За Россю почувся військовий оркестр (Нечуй-Левицький, III, 1956, 133); Пройшов військовий поїзд і не спинився (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 88);
//  Прийнятий, установлений у війську, в армії. Військове правило велить йому [дозорцеві] в разі опору навіть.. [зброю] вживати (Іван Франко, II, 1950, 353); — Сьогодні ви спочивайте, — посміхнувся знову Щорс, — а завтра підемо марширувати за всіма правилами військової дисципліни (Олександр Довженко, I, 1958, 137).
Військовий округ див. округ.

2. Стос. до військовослужбовця. Військовий обов'язок;
//  Власт. військовослужбовцеві. Ось він [полковник] поздоровляє Надю, таким певним голосом, з таким штучним військовим поклоном (Леся Українка, III, 1952, 485); Горілий мав високий зріст і струнку, військову виправку (Олекса Десняк, I, 1955, 350).

3. у знач. ім. військове, вого, сер. Одяг і спорядження військовослужбовця. Вони повернулися разом з Валюшкою — обоє вже у військовому (Юрій Яновський, I, 1958, 282).

4. у знач. ім. військовий, вого, чол. Те саме, що військовослужбовець. Було велике товариство: 6 чи 7 старих паній.., військовий з генерального штабу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153); Поруч з генералом стояв ще якийсь військовий у довгій бурці (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 670.

Коментарі (0)