ВІКНО́, а, сер.
1. Отвір для світла й повітря в стіні
приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама
з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на
чотири шибки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Вставлено у
вікна другі рами, Вата і калина поміж рам (Максим Рильський,
Голос. осінь, 1959, 9);
// Шибки. Град багато нашкодив,
бо пооббивав цвіт на деревах.. і в Любитові багацько
вікон повибивав (Леся Українка, V, 1956, 9);
// Підвіконня. У
гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі
(Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102); * Образно. Завдяки ним
[думкам К. Ціолковського] тепер, у наші дні, ми змогли
відчинити вікно в космос (Радянська Україна, 20.IX 1960, 3).
♦ Не тільки світу (сонця), що у вікні — є й інше
місце, інший вихід із становища. [Мелешко:]
Оцінять і мене, якщо я буду вартий того. А ні, — то
підемо звідси, — адже ж не тільки сонця, що у вікні
(Іван Кочерга, II, 1956, 501).
2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині. Підіймання кришки на завалочному вікні було розраховане цілком точно (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 96).
3. Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. [Лукаш:] Я тут було в драговині загруз; натрапив на вікно (Леся Українка, III, 1952, 221); Населяють червоночереві джерелянки водойми.., а також болота, де вони тримаються у вікнах (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 43).
4. перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. Ще недавно тут у школі — Йшло в дві зміни заняття. Вчителям було незручно: Безліч часу в «вікна» йшло... (Степан Олійник, Вибр., 1959, 307).