ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до віковічний. Хміліє мед у вуликах сухих, Бджола бринить, як промінь, віковічно, І плід — мов серце яблунь молодих, У груди саду гупає ритмічно (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 55).
ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до віковічний. Хміліє мед у вуликах сухих, Бджола бринить, як промінь, віковічно, І плід — мов серце яблунь молодих, У груди саду гупає ритмічно (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 55).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 672.