ВІКОВИ́Й, а, е.
1. Пов'язаний з певним відрізком життя людини, тварини, рослини. За спостереженнями ряду радянських авторів, світлова чутливість залежить від вікових особливостей (Радянська психологічна наука.., 1958, 12); Є види спорту, в яких вікова різниця не відіграє великої ролі. Наприклад, плавання,.. настільний теніс (Радянська Україна, 26.V 1962, 4); Вікові ступені рослини.
2. Який живе, існує протягом багатьох віків. То
буря порається, вікові дуби валя, мов пруття! (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 413); Це був чудовий, віковий ліс (Семен Скляренко,
Святослав, 1959, 13);
// Який існує споконвіку. Вікові зелені
кручі В осінній обнові (Андрій Малишко, I, 1956, 197); Поцокували
солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі
ніхто не ступав (Олесь Гончар, I, 1954, 93);
// Який триває
віками, дуже довго. Не такої йому [кріпацтву] ждалося
волі. Воно ждало за свою вікову працю шматка дарової
землі (Панас Мирний, IV, 1955, 213); Жовтнева революція,
найграндіозніша щодо масштабів, найглибша щодо своїх
завдань і цілей, здійснила вікові сподівання трудящих
(До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 4).