ВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Ніким не гноблений, не
поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав
«нема рабів божих», — єсть і повинні бути люди, вільні
«тілом і духом» (Леся Українка, III, 1952, 728); Радянський
Союз — це велика сім'я вільних і рівноправних народів
(Максим Рильський, III, 1956, 15); Гордо встає Україна, вільна
від краю до краю (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 16).
▲ Вільне місто — за середньовіччя — місто, що
звільнилося від влади феодала й користувалося правами
самостійної держави.
2. Який перебуває на волі, позбувшись пут,
ув'язнення і т. ін. Лис скрутився, А мужик розтяв лиш шнур.
Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать
(Іван Франко, XIII, 1954, 269);
// Який звільнився від певних
обов'язків. Ось він мчиться додому — вільний, скінчивши
гімназію (Панас Мирний, I, 1954, 344); Уже він все зробив і
знову стояв вільний (Олесь Гончар, III, 1959, 28).
3. іст. Який позбувся кріпосної залежності,
відпущений на волю; розкріпачений. З кріпаків середньовіччя
вийшло вільне населення перших міст (Маніфест комуністичної партії,
1947, 15);
// Який не був у рабській, кріпосній і т. ін.
залежності. Розказує було мені [матуся], прядучи,
казки, як наші батьки вільними козаками по Дніпрі
жили (Марко Вовчок, I, 1955, 263);
// у знач. ім. вільний, ного,
чол., протилежне раб, кріпак. Вільний і раб,
патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер,
коротко кажучи, — гнобитель і гноблений перебували
у вічному антагонізмі один до одного (Маніфест комуністичної партії,
1947, 14);
// у знач. ім. вільна, ної, жін. Документ, який
свідчить про розкріпачення певної особи. — Знаєш,
Мар'є, що? Дає тобі пан вільну та двісті карбованців...
Мирися! (Панас Мирний, III, 1954, 168).
♦ Вільний козак — про людину, яка вважає себе
ні від кого не залежною. Григорій майже з презирством
дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним
козаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73).
4. Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний. Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Спека, що понад морем — як жандарма сон, — вона ж бо душить кожну вільну думку (Павло Тичина, II, 1947, 45).
5. Який нічим не обмежується, якому ніхто, ніщо не
заважає. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку
ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок, I, 1955, 186); Тепер
ми були одні, без сторонніх свідків, вільні й мали змогу
спокійно обміркувати дальший план діяльності (Олесь Досвітній,
Вибр., 1959, 97);
// Якому ніщо не стоїть на перешкоді,
якого ніщо не стримує. Лице обсмалив гарячий
вільний вітровій (Юрій Смолич, I, 1958, 44); Те серце
бентежне і чисте, як вільна гірська течія (Валентин Бичко, Вогнище,
1959, 20);
// Який здійснюється легко, без труднощів.
Вільне дихання.
♦ Вільне падіння, фіз. — падіння тіла під дією сили
ваги в безповітряному просторі. Падіння тіл у
безповітряному просторі називається вільним падінням (Курс
фізики, I, 1957, 57).
6. з інфін. Який має право або можливість діяти,
чинити зі своєї волі, за власним бажанням. — Хіба ж я не
вільна на своєму добрі посіяти якого схочу зілля?
(Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 226); — Моя жінка вільна
розпоряджувати своїм часом, як хоче (Леся Українка, III, 1952,
592);
// Який здійснюється з власної волі; непримусовий.
Ми хочемо вільного з'єднання і тому ми зобов'язані
визнати свободу відокремлення.. (Ленін, 26, 1951,
146); Нудьга за своїми хлопцями-поточанами, за
вільною працею гризла мене щодня (Степан Васильченко, IV, 1960, 34).
7. Не обмежений певними законами, постановами;
безперешкодний. — Мій розум швидко втомлюють
розмови і про вільну конкуренцію, і про економічну
еволюцію (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 22); Вільний продаж;
Вільна торгівля.
▲ Вільний удар — не зумовлений певними
обмеженнями кидок футбольного м'яча. На полі відбувались
вирішальні футбольні події.., били штрафні і вільні
удари, забивали голи (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 91).
8. заст. Недержавний, приватний. Початок XX ст.
широко культивує нові форми театрального життя —
так звані вільні, міські театри (Українська класична опера, 1957,
41); Вільний університет.
Вільна професія — фах людини, переважно
розумової праці (письменника, художника й т. ін.), що
живе з гонорару. — Ти хто? — запитали угорця.. —
Я артист, — відповів він. — Людина вільної професії.
Живописець! (Олесь Гончар, I, 1954, 206).
9. Невимушений, неофіційний. З шанобливого і
одночасно вільного, навіть злегка жартівливого тону листа
Сковороди до ректора Іова Базилевича видно, що вони
були у добрих стосунках (Радянське літературознавство, 18, 1955, 58);
// Який виходить із рамок пристойності; грубий,
фамільярний. Край синього неба зашарівся, як сором'язлива
дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний, III,
1954, 341).
10. Такий, де немає тісноти; широкий, просторий,
безкраїй. Вільний степ передо мною, Повний чистої
краси, Зеленіє пеленою (Павло Грабовський, I, 1959, 187); Грає кров
у нас куманська, Кличе вільний нас простір (Іван Франко, XIII,
1954, 355);
// Який не зв'язує рухів; невузький,
нетісний, просторий (про одяг, взуття). Одягнений він у
вільне касторове пальто (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 166);
В цей час цар гуляв у вільному одязі в дворі (Україна сміється,
I, 1960, 10).
11. Ніким, нічим не зайнятий, не заповнений. Не
було звісток, чи є вільна квартира в Буркуті (Леся Українка,
V, 1956, 358); Спитав місця вільного, показали йому
повз стіну (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 225); Здалеку
побачила [Тася] зелений вогник вільного таксі (Любомир Дмитерко,
Розлука, 1957, 117);
// Ніким не заміщений, вакантний
(про посаду). Сталих посад у нас в комісії дуже мало і
сподіватись на якусь вільну — дуже трудно (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 121);
// Яким у даний момент ніхто не
користується. Вільний телефон;
// Не заповнений, не зайнятий
певною працею. Зимою більше вільного часу, ніж літом
(Панас Мирний, I, 1954, 76); У вільні від уроків години та вечори
у нас було тепер багато діла (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955,
18); — Скоро посівна, вільних рук не буде (Микола Руденко, Остання
шабля, 1959, 368).
12. від чого. Який не містить у собі чогось небажаного, непотрібного; позбавлений чого-небудь. — Мені припоручено, — додав він, — обдивитися лоєштські виноградники, щоб запевнитися, чи вільні вони від філоксери (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 198); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, — настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 46).
13. Не затиснутий, не закріплений у чомусь, не прикріплений до чого-небудь. Хустина.. опинилась в руках у Йона.. Скрикнула з несподіванки дівчина і вхопила миттю вільний кінець хустини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 234); Вільний кінець мотузка.
14. спец. Який не відповідає певним нормам, правилам,
стандартам. Розрізняють два окремих типи наголосів:
наголос зв'язаний і вільний (Словник лінгвістичних термінів, 1957,
165); Вільні розміри деталей;
// У якому не
дотримується певний порядок, вимога. І попереду і позаду
рухаються люди, вже, здається, й не п'ятірками, а вільними
довгими шеренгами (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 257); Вільне
поводження Толстого з французьким текстом
пояснюється не тим, що письменник користався правом автора,
а його розумінням суті перекладу (Олексій Кундзіч, Діези..,
1956, 36).
▲ Вільний вірш, літ. — вірш без рим, рядки якого
мають різну довжину; верлібр. Те, що Рильський
прихильник класичних метрів, не виключає, однак, і його
вправності в галузі вільного вірша (верлібру) (Степан Крижанівський,
М. Рильський, 1960, 186); Вільні вправи (рухи) —
гімнастичні вправи без використання приладів.
Боротьба велась за першість з окремих видів гімнастики — з
вільних рухів, стрибків (В ім'я Вітчизни, 1954, 31).
15. спец. Який не передає свого руху іншим частинам механізму; пустий. Причиною неповного виключення зчеплення може бути також занадто великий вільний хід педалі (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 142).
16. хім. Який є в природі або може видобуватися в
чистому вигляді, без інших речовин. Вільний вуглець
трапляється у вигляді двох простих речовин — алмазу
й графіту (Загальна хімія, 1955, 381);
// Який не перебуває
в хімічному з'єднанні з чим-небудь. Повітря необхідне
рослинам і тваринам через те, що в ньому є вільний
кисень і вуглекислий газ (Хімія, 7, 1956, 41).
17. спец. Який здійснюється за природних умов; протилежне штучний. На грядки селекційного розсадника потрібно сіяти.. насіння вільного запилення, зібране з кращих дерев (Юним мічурінцям.., 1955, 98); Вільне запліднення.