в означеннях
Тлумачення, значення слова «вірлячий»:

ВІРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орлиний. Згори, з блакитної високості.. долине клекіт вірлячий, а широкий степ відгукнеться на ті згуки тихим шелестінням тирси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 680.

Коментарі (0)