ВІРНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до вірний 1, 2. — Ой, ти, Байдо та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький (Українські народні думи.., 1955, 16); — Братики мої вірнесенькі, соколи яснесенькі! (Юрій Яновський, I, 1958, 318).
ВІРНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до вірний 1, 2. — Ой, ти, Байдо та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький (Українські народні думи.., 1955, 16); — Братики мої вірнесенькі, соколи яснесенькі! (Юрій Яновський, I, 1958, 318).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 680.