в означеннях
Тлумачення, значення слова «віршування»:

ВІРШУВА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням віршувати 1. — Голос маю, — каже лицар, — Та не тямлю віршування (Леся Українка, I, 1951, 371); У шкільні роки О. Гаврилюк виявив здібності до малювання, ліплення, різьби, музики і віршування (Історія української літератури, II, 1956, 611).

2. Система побудови та організації вірша. Новаторство Сковороди полягало не тільки в багатстві мотивів його творчості, в піднесенні ліричного струменя, не тільки в наближенні вірша до силабо-тонічного, а й у звільненні від штукарства, властивого схоластичному віршуванню (Радянське літературознавство, 1, 1962, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 683.

Коментарі (0)