в означеннях
Тлумачення, значення слова «віртуоз»:

ВІРТУО́З, а, чол. Виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва. Арсен згадав свою першу гру перед професором, тут, на цьому ж самому місці. Звідси почався його славний шлях віртуоза (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 260); Характерно, що багато композиторів XVIII ст. самі були віртуозами-скрипалями (Українська музикальна спадщина, 1940, 16);
//  чого. Людина, що досягла найвищого ступеня майстерності в якійсь справі. Михайло Гнатович був справжнім віртуозом зварювання (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 246); Трактористові, що провадив міжрядний обробіток, треба бути віртуозом своєї справи, щоб провести трактор, як по струні (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 681.

Коментарі (0)