в означеннях
Тлумачення, значення слова «віщун»:

ВІЩУ́Н, а, чол.

1. заст. Той, хто віщує, пророкує що-небудь. [Долон:] Пророчице, скажи, чи я верну живий з моєї справи? [Кассандра:] Питай в Гелена, та чи мало ж є у нас у Трої віщунів? (Леся Українка, II, 1951, 269); — Не вгадав, не вгадав! Віщуна з тебе не буде! — сміялися хлопці (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 270).

2. перен., поет. Ознака, прикмета того, що настане. Подихнув пустовливий [пустотливий] вітрець, той віщун світання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125); Між горами запалювалися блідими смугами віщуни недалекого ранку (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 272).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 693.

Коментарі (0)