в означеннях
Тлумачення, значення слова «віслюк»:

ВІСЛЮ́К, а, чол.

1. Те саме, що осел 1. Сіра стіна. Розчепіривши негнучкі ноги, стоїть під нею віслюк (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); На правому березі Босфору — чудовий асфальтований шлях. Ним мчать сучасні лімузини, старенькі автобуси, поважно стукають рисаки та віслюки (Знання та праця, 8, 1966, 16).

2. лайл. Про нерозумну, вперту людину. Так і свердлить йому вуха тріскучий голос боса: «Колінз, ви нездара, віслюк» (Натан Рибак, Час, 1960, 862);
//  Про людину, що сліпо підкоряється й служить комусь. Тепер ще ось греки, ці нещасні віслюки Антанти... Чого їх принесло сюди? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 299).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 684.

Коментарі (0)