в означеннях
Тлумачення, значення слова «вісник»:

ВІ́СНИК, а, чол.

1. Той, хто приносить якусь звістку; | вістун. Бідний синок, як почув царських вісників, красно вбрався і прийшов до царя (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 30); Вона була вісником від командира, і безумовно мала бойовий наказ (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 10).

2. перен. Ознака, виразник чогось; провісник. — Кому ж, як не нам, бути якщо не борцями, так вісниками нового! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 194); У наші обличчя дихнула прохолода — вісник близької води (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 80); Радянський космічний корабель робив політ у просторах космосу як вісник миру і дружби народів (Літературна газета, 11.VIII 1961, 2).

3. Складова частина назв деяких періодичних видань. Посилаю Вам .. другу частину «Fata morgana», яку я надрукував літом у Київському журналі «Літературно-науковий вісник» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 684.

Коментарі (0)