ВІ́ТРЯНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до вітряний. Знову мій поїзд летить, Розриваючи вітряність далі (Петро Дорошко, Передгроззя, 1935, 65).
ВІ́ТРЯНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до вітряний. Знову мій поїзд летить, Розриваючи вітряність далі (Петро Дорошко, Передгроззя, 1935, 65).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 689.