ВІТРЯНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Буря. Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола. Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (Олесь Гончар, I, 1954, 173).
ВІТРЯНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Буря. Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола. Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (Олесь Гончар, I, 1954, 173).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 689.