в означеннях
Тлумачення, значення слова «вітрюга»:

ВІТРЮ́ГА́, и, чол. Збільш. до вітер. Ну й зима — хуртеча та вітрюга. Ні проїхати, ані пройти (Леонід Первомайський, I, 1958, 169); — Чортам та відьмам тут тільки жити... Вітрюга який... (Олесь Гончар, II, 1959, 431).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 689.

Коментарі (0)