ВІТРОВИ́ЩЕ, а, чол. і сер. Збільш. до вітер. Це вже не вітер — буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (Семен Журахович, Опов., 1956, 263).
ВІТРОВИ́ЩЕ, а, чол. і сер. Збільш. до вітер. Це вже не вітер — буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (Семен Журахович, Опов., 1956, 263).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 688.