в означеннях
Тлумачення, значення слова «вітрило»:

ВІТРИ́ЛО, а, сер.

1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. І попливе човен 3 широкими вітрилами (Тарас Шевченко, I, 1951, 263); Посідали на кораблик.. Осел веслує, Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує (Іван Франко, IV, 1950, 78); Вже вони кинули берег Сіцілії, вийшли у море І під вітрилом веселим запінену сіль розтинали (Микола Зеров, Вибр., 1966, 222);  * Образно. Кудись пливли хмарок ясні вітрила (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 145);  * У порівняннях. По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290).

2. Народно-поетична форма звертання до вітру. Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); — Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети, На вояків не падай низько (Андрій Малишко, I, 1956, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 687.

Коментарі (0)