ВІВСЯ́НИЦЯ, і, жін. (Festuca, L.).
1. Один з видів трав, злакова кормова рослина, що росте на вологому ґрунті. Вівсяниця лучна — довгорічна, вологолюбна нещільнокущова трава заввишки 60—100 см (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 602); І цвітіння вівсяниці та стоколосу, і дух прив'ялої грястиці та люцерни.. — все переносило його в дні дитинства (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 14).
2. діал. Вівсянка (див. вівсянка 2).