ВІЗЕРУНКОВО. Присл. до візерунковий. Проїжджаючи повз старовинну мечеть, [Синявін] не міг не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 69).
ВІЗЕРУНКОВО. Присл. до візерунковий. Проїжджаючи повз старовинну мечеть, [Синявін] не міг не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 69).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 668.