ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення
вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для
електрифікації пересування візків підвісних доріг
(Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного
комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах
для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки
тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з
піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134);
При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або
перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли
І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь
прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка!
Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176);
Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого
візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).