в означеннях
Тлумачення, значення слова «візир»:

ВІЗИ́Р 1, а, чол.

1. Пристрій у фото- або кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який фотографують; видошукач. Здавалося, що фотоапарат приріс до його очей, — кореспондент на весь світ намагався дивитися лише через візир (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 220).

2. військ. Деталь прицілу з вузькою щілиною.

3. спец. Щілина для візування. Цей прилад складається з лінійки-рівня з двома візирами: горизонтальним і під кутом 45° до горизонталі (Сільські лінії електропередачі, 1956, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 668.

Коментарі (0)

ВІЗИ́Р 2, а, чол. За середньовіччя вищий урядовий сановник у деяких країнах Близького й Середнього Сходу. Султан Мелік-шах зовсім звірився на свого візира, дав йому повну власть у державі (Агатангел Кримський, Вибр., 1969, 223); — А султан так розлютував на візира Насух-башу за те, що випустив він козаків у море, що наказав повісити його (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 668.

Коментарі (0)