в означеннях
Тлумачення, значення слова «вкладати»:

ВКЛАДАТИ 1 (УКЛАДАТИ), аю, аєш, недок., ВКЛАСТИ (УКЛАСТИ), вкладу, вкладеш, док., перех., у що.

1. Класти в середину чого-небудь. Микита спокійно й діловито вкладав речі у віз, дбаючи тільки за одно: щоб не загубилось або не потовклось у дорозі (Степан Васильченко, I, 1959, 290); Оксана пішла в сад, зривала найкращі грона, дбайливо вкладала їх у ящик (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 603); Я до піхви вклав клинок (Володимир Сосюра, II, 1958, 420). Вкладати (вкласти) в руку (руки) кому або кого, уроч. — давати щось кому-небудь. Вкладає меча в руки вірного сина Наш край, щоб цей меч пломенів (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 46); Видобула його [срібло] лише в день проводів, урочисто вклала хлопцеві в руку: — Це тобі, сину, на щастя... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 44).
Вкладати (вкласти) в домовину — доводити до смерті. — Коли ти.. ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 136); Вкладати (вкласти) в уста чиї — у висловлюваннях своїх героїв проголошувати певні ідеї, виражати думки, переконання і т. ін. Ібсен у п'єсі «Нора», або «Ляльковий дім», в уста головної героїні вкладав протест проти принизливої ролі жінки в буржуазній сім'ї (Вітчизна, 5, 1956, 160); Вкладати (вкласти) душу в що — робити що-небудь з любов'ю, з натхненням. — Люди душу свою вкладають у будівництво, — каже начальник комсомольського штабу будівництва цукрозаводу (Радянська Україна, 5.IV 1961, 3); [Прокіп:] Е, не кажіть. У всяке діло треба душу вкласти (Олександр Корнійчук, II, 1955, 76); Вкладати (вкласти) у вуха — нашіптувати, наговорювати комусь на кого-небудь. Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339).

2. перен. Надавати чому-небудь певної форми, вигляду. І ті думки наш передав боян, В сонета вклавши форму бездоганну (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 79); Щось важливе хотілося запитати в старого узбека, але в які слова вкладеш його, щоб зрозумів він? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 140);
//  Проймати, наповнювати щось чим-небудь. — Прийди... прийди... прийди — уперто думала вона в одно, вкладаючи в ті думки всю міць жадання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 248); — Я не вернусь, Маню... — сказав відтак, вкладаючи насилу супокій і твердість у свій голос (Ольга Кобилянська, III, 1956, 27);
//  Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь (думки, почуття тощо). Маринка усі свої сили і хист вкладає в свій перший до братика лист (Наталя Забіла, У .. світ, 1960, 96); Багато любові і душевного трепету вклав драматург [І. Кочерга] в образ патріотки Гільди (Вітчизна, 5, 1956, 126).

3. Вносити на збереження або віддавати для використання (гроші й т. ін.). З'явилася думка вкласти в колгоспну касу всі свої заощадження (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 283); За останні три роки радянська держава вклала в сільське господарство десятки мільярдів карбованців (Комуніст України, 11, 1956, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 696.

Коментарі (0)

ВКЛАДАТИ 2 див. укладати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 697.

Коментарі (0)