в означеннях
Тлумачення, значення слова «вкорінюватися»:

ВКОРІНЮВАТИСЯ (УКОРІНЮВАТИСЯ), юється і ВКОРІНЯТИСЯ (УКОРІНЯТИСЯ), яється, недок., ВКОРЕНИТИСЯ (УКОРЕНИТИСЯ), иться, док.

1. Вростати корінням у ґрунт (про рослини). Суниці, посаджені восени, до морозів добре вкорінюються (Садівництво і ягідництво, 1957, 248); Нижні пагони [тиса], доторкаючись ґрунту, можуть укорінюватись (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 62); Сень сповіщає, що в бригаді Теклі — рунистий хліб, вкорінився добре (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 359).

2. перен. Міцно встановлюватися, запроваджуватися, узвичаюватися. В творчості, в світогляді Шевченка все сильніше й сильніше вкорінювалась думка про соціальні причини людських страждань (Максим Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 54); Усе нове, прогресивне, що укорінюється в колгоспі, має на собі печать турботи і праці молодого агронома (Комуніст України, 4, 1965, 66);
//  Зміцнюватися. І ось, коли рішення визріло і вкорінилось, коли відлетіли останні сумніви, старий іншими очима, очима прощання почав бачити перед собою прожите (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 699.

Коментарі (0)