ВКРА́ПЛЮВАТИ (УКРА́ПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВКРА́ПИТИ (УКРА́ПИТИ), плю, ниш, док., перех. Уводити, включати щось окремими частинками в масу чого-небудь. Малишко широко використовує діалог для розкриття душевного стану дійових осіб, вдало вкраплює в розповідь фольклорні елементи (Історія української літератури, II, 1956, 627); * У порівняннях. Каже хмарка: — А я бризну! Каже льон: — А я росту! Зацвіту — мов голубизну вкраплю в прозелень густу... (Павло Тичина, II, 1957, 232).