в означеннях
Тлумачення, значення слова «влад»:

ВЛАД (УЛАД), присл.

1. До ладу, як треба. [Хор косарів:] Ми в луг підем всі з косами, І як станем вряд, Він устелеться травами, Скошеними влад (Марко Кропивницький, V, 1959, 131); Вже як вийдемо вряд, А в роботі все в норму та влад (Андрій Малишко, II, 1956, 314);
//  До речі, відповідно до обставин. Все — і постать, і убрання, І словечко завжди влад — Виклика зачарування; Кожен хвалить, кожен рад (Павло Грабовський, I, 1959, 352); — Серед тих, що пішки ходять, теж люди різні є: і безкрилі й крилаті. — Це вірно. Всі ми, піхота, війни скуштували, — підтвердив Демид не зовсім улад (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 15).

2. Ритмічно, у такт. Дехто з гостей приплескує їй влад долонями та приляскує пальцями (Леся Українка, III, 1952, 463); Військо йде, улад ступає, Коли сонце враз зайшло (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 352);
//  Злагоджено, гармонійно. Стоять [дівчата] Перед Кіпрідою і влад Співають гімн (Тарас Шевченко, II, 1953, 269).

3. Пасує щось до кого-, чого-небудь. Не знаю, чи влад Вам [І. Франкові] така робота? (Леся Українка, V, 1956, 104);
//  Відповідно до чого-небудь. Далебі, влад дівочим думкам ведуть розмову хлопці (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 363).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 700.

Коментарі (0)