в означеннях
Тлумачення, значення слова «влада»:

ВЛА́ДА, и, жін.

1. Право керувати державою, політичне панування. Тут в ім'я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Максим Рильський, I, 1946, 193).

2. Керівні державні органи; уряд. А тепер свою ми владу маєм рідну (Павло Тичина, I, 1946, 316); Комсомол на своїх плечах.. виносив найбільшу частину реалізації постанови партії і влади (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 301);
//  Особи, що мають урядові повноваження. [Руфін:] Яка ж то служба: жити втікачем, ховаючись і від погоні влади, і від людських очей..? (Леся Українка, II, 1951, 461); В газеті здорово пропечатано [Матюху]... Це ж уся Україна читає. І влада вища знатиме (Андрій Головко, II, 1957, 134); Авіньйон — місто, обведене високим фортечним муром з бійницями, який ретельно підтримує міська влада (Максим Рильський, Далекі небосхили, 1959, 68).

3. Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь. Вона скрикнула так, наче мала владу наді мною (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 289); [Кассандра:] Мені належить влада не пускати. Чоловіки не сміють наближатись до постаті Паллади (Леся Українка, II, 1951, 303); Разючі успіхи сучасної науки незмірно підвищують владу людини над силами природи, піднімають людину на новий, вищий ступінь її інтелектуальної зрілості (Комуніст України, 9, 1962, 43).

4. перен. Сила чого-небудь, могутність. З розширенням товарного обігу росте влада грошей, цієї абсолютно суспільної форми багатства.. (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 134); Влада землі поки що душить в ньому [Грицькові Саранчуку] думки про політичний і соціальний устрій країни (Радянське літературознавство, 3, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 701.

Коментарі (0)