в означеннях
Тлумачення, значення слова «власне»:

ВЛА́СНЕ, рідко ВЛАСНО.

1. вставн. сл. Уживається окремо або зі словом кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками (Леся Українка, III, 1952, 668); Власне кажучи, по всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе (Юрій Яновський, I, 1958, 499).

2. част. Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло ..широкий край небозводу (Іван Франко, VIII, 1952, 122); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви [Б. Грінченко] взяли цю справу в свої руки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 120);
//  У власному розумінні цього слова. Відгомін шевченківської творчості у російській культурі вийшов за межі власне літературні, виявляючись і в сфері музики, театру, образотворчого мистецтва (Радянське літературознавство, 2, 1964, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 702.

Коментарі (0)