в означеннях
Тлумачення, значення слова «власник»:

ВЛА́СНИК, а, чол.

1. чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Я більшу частину дня пролежав, думаючи про те, як то сьогодні в нашій окрузі відбудуться вибори від земельних власників (Панас Мирний, IV, 1955, 349); Власники душ.. найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); Власниками засобів виробництва, господарями всіх багатств, що виробляються при соціалізмі, є самі трудящі (Комуніст України, 1, 1962, 24);
//  Особа, якій властиве щось. Власник грубого голосу пішов на подвір'я, вимахуючи мітлою (Іван Франко, VI, 1951, 160).

2. Людина, яка прагне сама цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими. Під виглядом рівності людської особи взагалі буржуазна демократія проголошує формальну або юридичну рівність власника і пролетаря.. (Ленін, 31, 1951, 119); Кінчається старого віку гніт. Раб кинув виклик власнику і богу (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 703.

Коментарі (0)