ВЛІПЛЮВАТИ (УЛІПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВЛІПИТИ (УЛІПИТИ), вліплю, вліпиш; мн. вліплять; док., перех.
1. Вставляти в що-небудь способом ліплення.
2. тільки док., перен., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом, для вираження енергійної, несподіваної або необдуманої дії. А іноді було й буханця уліпить [Чіпці] в спину, щоб довго «не роздумував» (Панас Мирний, I, 1949, 141); [Терещенко:] Тоді, під час відступу, всі були в такому нервовому стані, що за одне невдале слово могли.. догану вліпити (Олександр Корнійчук, II, 1955, 299); Пізніше я взнав, що вліпили в ту арку Відпущені кошти для бані і парку (Степан Олійник, Вибр., 1957, 239).