ВЛІ́ТЕЧКУ (УЛІ́ТЕЧКУ), присл. Пестл. до влітку. Вона ще влітечку вимила рунце (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 156); Усі образи позаквітчувані були усякими квітками: коли улітечку, то справжніми, а на зиму, то робленими з шпалерів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 311).