ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ), присл. Літньою порою, літом. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки Напитися водички (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 70); Як чарує очі влітку над горою сонця схід! (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 33).