в означеннях
Тлумачення, значення слова «влипати»:

ВЛИПАТИ (УЛИПАТИ), аю, аєш, недок., ВЛИПНУТИ (УЛИПНУТИ), ну, неш, док.

1. Потрапляти в що-небудь липке, грузьке або прилипати до нього.  * Образно. [Турбота:] Він не знає, що робити.. В твань улипши, йде все глибше, Не надіється на ліпше (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 447); Противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не одірвати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 26);
//  перен. Щільно прилягати, притулятися. Іноді йому доводилося на довгі години влипати в двигтючу землю (Олександр Довженко, I, 1958, 200); Вузька запаска влипла кругом її стану (Панас Мирний, II, 1954, 374); Мацала двері й уся постаттю влипла в них, мов думала, що наскрізь виступить крізь них на тім боці (Андрій Головко, II, 1957, 175).
Влипнути очима (поглядом і т. ін.) в що — пильно вдивитися в що-небудь. Він міцно влип очима в паротяга й не може їх одірвати (Григорій Епік, Тв., 1958, 416); Наче [як] влипнути — добре прийтися, бути добре припасованим. Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли у хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату (Марко Вовчок, I, 1955, 291); Почервонівши від щастя, вона взяла золотий перстень, швидко наділа на пухкого пальчика, відставила руку, глянула... — Як влип, — засміявся Зуб (Вадим Собко, Справа.., 1959, 21).

2. тільки док., перен., фам. Потрапити в складне, неприємне становище. — Треба щось діяти, а то так, чого доброго, можна влипнути в історію (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 27); — Я був ні в сих, ні в тих: оце так улип з своєю майстерністю (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 346);
//  Закохатися. — Ти, Вовко, розійшовся, немов закоханий.. Тепер мені ясно, що ти влип (Олесь Гончар, I, 1954, 308); — Скажи, хороша Оксана Кошик? Бачу, що ти на грані. Ще трохи — і влипнеш (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 587).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 704.

Коментарі (0)