в означеннях
Тлумачення, значення слова «внуча»:

ВНУЧА́ (ОНУ́ЧА, рідко УНУЧА́), ати, сер. Зменш. до внук і внука. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча (Тарас Шевченко, II, 1953, 242); Хочеться старій бачити онуча (Панас Мирний, IV, 1955, 43); І підростуть малі внучата На вольні, радісні жнива (Андрій Малишко, II, 1956, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 710.

Коментарі (0)