в означеннях
Тлумачення, значення слова «вода»:

ВОДА́, и, жін.

1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Тарас Шевченко, II, 1953, 37); Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 50);
//  перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Юрій Яновський, I, 1958, 355);
//  з означ. і в мн. Лікувальна рідина мінеральних джерел. Для полегшення головного болю вживається аспірин і пірамідон, при кашлі — лужні води наполовину з теплим молоком (Наука і життя, 1, 1958, 22);
//  перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для діла може бути.. викачана з них заздалегідь (Мовознавство, XIII, 1955, 12).
Важка вода див. важкий; Дистильована вода див. дистильований; Тала вода див. талий.
Варити воду з кого див. варити; Водою не розлити (не розіллєш) кого — хтось із кимсь дуже дружить. Всі вони [артилеристи] зв'язані міцною дружбою; їх і водою не розіллєш (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 331); Дмухати на холодну воду див. дмухати; [І] за холодну воду не братися (не взятися) — нічого не робити. — До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30); Нема промитої води кому від кого — немає просвітку (життя, спокою). То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 238); Не розлий вода — нерозлучні. — Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує. Прямо не розлий вода стали (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 762); Посадити на хліб і воду див. посадити; Сьома (десята) вода на киселі, ірон. — про далеке споріднення. Такий він мені родич, як десята вода на киселі! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 325); Товкти воду в ступі — робити що-небудь марно. — Той піп давно воду в ступі товче (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 159); Утопити кого в ложці води див. утопити; Холодною водою облити (обдати) — вгамувати чийсь запал. Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21); Хоч водою розливай — затятий, упертий (про бійку, сварку і т. ін.). Зчиняли бучу, хоч водою їх розливай (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 79); Хоч з лиця воду пити (пий) — дуже гарний (гарна, гарне) на вроду. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок, I, 1955, 80); Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким див. вогонь; Як (мов і т. ін.) води в рот набрати — вперто мовчати, нічого не говорити. Чіпка — як води набрав в рот. Він мовчки їв, мовчки пив (Панас Мирний, II, 1954, 229); Кузьмін мовчить, мов води в рот набрав (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 38); Марко наче в рот води набрав: не звертався, не обзивався ні до кого (Любов Яновська, I, 1959, 103); Як (мов і т. ін.) крапля (дві краплі) води подібний (схожий) на кого — дуже подібний (схожий) на когось. [Березняк:] Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 509); Як (мов і т. ін.) у воду дивитися — неначе наперед знати, точно передбачати події. І таки Миколка як у воду дивився. Рівно через місяць.. з'явилися радянські танки (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 358).

2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів. Це річки розмивають глиняні гори і наносять І глину в морські води (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 349); Джерельні води відводять з допомогою одного або кількох каналів — вловлювачів (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 216);
//  Водна поверхня морів, озер, річок. Сотні суден борознять води Дніпра (Радянська Україна, 3.XI 1948, 3); На тихих водах і на суходолі Весна співа на різні голоси (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 9);
//  Водні простори, ділянки морів, озер, річок. Територіальні води.
Багато (чимало) води утекло (утече) — минуло (мине) багато часу. А може, поки зійдемося знову, Води багато утече з річок (Леся Українка, I, 1951, 102); Виводити (вивести) на чисту (свіжу) воду див. виводити 1; Виходити (вийти) сухим з води див. виходити; Вилами [по воді] писано див. вила; [Хоч] з мосту [та] у воду — так тяжко, що краще утопитися, заподіяти собі смерть. Всі вмовляють та просять: — Не йди за кріпака, не йди. Як такого ходу, то лучче з мосту та в воду (Марко Вовчок, I, 1955, 23); Зі служби господар прогнав, домівку забрали... Хоч з мосту мені та у воду (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 51); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду див. вогонь; Каламутити воду див. каламутити; Кінці у воду див. кінець; Лити воду на чийсь млин (чиєсь колесо) див. лити; Ловити рибу (рибку) в каламутній воді див. ловити; Як (мов і т. ін.) у воду опущений — похмурий, сумний. — Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 37); Нижче трави, тихіше води див. трава; Піти (збігти) за водою: а) минути без вороття (про час). Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок, I, 1955, 126); б) зникнути, марно пропасти. Ой ще зілля піднесеться вранці під росою, — та твоєї доні доля пішла за водою (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 38); Пройти вогонь і воду див. вогонь; Проти води плисти — йти проти загального напряму; Хоч у воду скачи (стрибай і т. ін.) — хоч топися, хоч заподій собі смерть; Чистої води хто, що — справжній, справжнісінький. І хоч лист його звучить нібито й патріотично, але це ж чистої води провокація! (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 460); Як (мов і т. ін.) вода змила (умила) — зник (зникла і т. ін.) швидко й безслідно. Повернулись пани на державу, — і усі музики ті й танці як вода умила (Марко Вовчок, I, 1955, 172); Як (мов і т. ін.) з води йде (росте) — дуже легко, гарно й швидко. — Торік.. ми проходили, сеї хати не було. — Еге, у нас так — у нас все, як з води йде! — усміхнувся кривий (Панас Мирний, IV, 1955, 206); Як (мов і т. ін.) з гуски вода див. гуска; Як (мов і т. ін.) у воду впасти — зникнути безслідно; пропасти. Перевернув у коморі все догори дном, а халяви — мов у воду впали (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 7); Цілісінький день шукали Тихозорова. Хлопець наче у воду впав (Олесь Донченко, II, 1956, 67); Як (мов і т. ін.) риба з водою див. риба; Як (мов і т. ін.) риба у воді (бути, почувати себе і т. ін.) див. риба.

3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт з такими джерелами. На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Леся Українка, V, 1956, 8).

4. тільки мн., мед. Навколоплідна рідина.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 716.

Коментарі (0)