ВОДА́, и, жін.
1. Прозора, безбарвна рідина, що
становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з
киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Тарас Шевченко,
II, 1953, 37); Десь внизу засичала, заклекотіла вода,
мов щось важке і живе покотилось по трубі (Юрій Збанацький,
Незабутнє, 1953, 50);
// перев. з означенням. Напій або
розчин якоїсь речовини. Я пив газовану воду з кизиловим
сиропом (Юрій Яновський, I, 1958, 355);
// з означ. і в мн.
Лікувальна рідина мінеральних джерел. Для полегшення
головного болю вживається аспірин і пірамідон, при
кашлі — лужні води наполовину з теплим молоком
(Наука і життя, 1, 1958, 22);
// перен., розм. Непотрібні,
беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу;
багатослів'я. Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для
діла може бути.. викачана з них заздалегідь (Мовознавство,
XIII, 1955, 12).
▲ Важка вода див. важкий; Дистильована вода див.
дистильований; Тала вода див. талий.
♦ Варити воду з кого див. варити; Водою не розлити
(не розіллєш) кого — хтось із кимсь дуже дружить.
Всі вони [артилеристи] зв'язані міцною дружбою; їх
і водою не розіллєш (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 331);
Дмухати на холодну воду див. дмухати; [І] за холодну
воду не братися (не взятися) — нічого не робити. — До
вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися
не дозволяла (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30); Нема
промитої води кому від кого — немає просвітку (життя,
спокою). То було батько тихий, тихий, а тепер мені
промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок,
Опов.., 1902, 238); Не розлий вода — нерозлучні.
— Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує.
Прямо не розлий вода стали (Михайло Стельмах, Вел. рідня,
1951, 762); Посадити на хліб і воду див. посадити;
Сьома (десята) вода на киселі, ірон. — про далеке
споріднення. Такий він мені родич, як десята вода на
киселі! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 325); Товкти воду в ступі —
робити що-небудь марно. — Той піп давно воду в ступі
товче (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 159); Утопити кого в ложці
води див. утопити; Холодною водою облити (обдати) —
вгамувати чийсь запал. Та суворе батькове слово
мов водою холодною обіллє і прожене сон... (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 21); Хоч водою розливай — затятий, упертий
(про бійку, сварку і т. ін.). Зчиняли бучу, хоч водою їх
розливай (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 79); Хоч з лиця воду
пити (пий) — дуже гарний (гарна, гарне) на вроду.
Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити,
жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок, I, 1955, 80); Як
(мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким див. вогонь; Як
(мов і т. ін.) води в рот набрати — вперто мовчати,
нічого не говорити. Чіпка — як води набрав в рот.
Він мовчки їв, мовчки пив (Панас Мирний, II, 1954, 229);
Кузьмін мовчить, мов води в рот набрав (Юрій Збанацький,
Сеспель, 1961, 38); Марко наче в рот води набрав: не
звертався, не обзивався ні до кого (Любов Яновська, I, 1959, 103);
Як (мов і т. ін.) крапля (дві краплі) води подібний
(схожий) на кого — дуже подібний (схожий) на когось.
[Березняк:] Ти молодим, як крапля води, на нього
схожий був (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 509); Як (мов і т. ін.)
у воду дивитися — неначе наперед знати, точно
передбачати події. І таки Миколка як у воду дивився. Рівно
через місяць.. з'явилися радянські танки (Павло Автомонов, Коли
розлучаються двоє, 1959, 358).
2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів,
океанів. Це річки розмивають глиняні гори і наносять І
глину в морські води (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 349); Джерельні
води відводять з допомогою одного або кількох каналів —
вловлювачів (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 216);
// Водна поверхня
морів, озер, річок. Сотні суден борознять води Дніпра
(Радянська Україна, 3.XI 1948, 3); На тихих водах і на суходолі
Весна співа на різні голоси (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959,
9);
// Водні простори, ділянки морів, озер, річок.
Територіальні води.
♦ Багато (чимало) води утекло (утече) — минуло
(мине) багато часу. А може, поки зійдемося знову,
Води багато утече з річок (Леся Українка, I, 1951, 102);
Виводити (вивести) на чисту (свіжу) воду див. виводити 1;
Виходити (вийти) сухим з води див. виходити; Вилами
[по воді] писано див. вила; [Хоч] з мосту [та] у воду —
так тяжко, що краще утопитися, заподіяти собі смерть.
Всі вмовляють та просять: — Не йди за кріпака, не
йди. Як такого ходу, то лучче з мосту та в воду
(Марко Вовчок, I, 1955, 23); Зі служби господар прогнав, домівку
забрали... Хоч з мосту мені та у воду (Микола Олійник, Чуєш..,
1959, 51); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду див.
вогонь; Каламутити воду див. каламутити; Кінці у
воду див. кінець; Лити воду на чийсь млин (чиєсь
колесо) див. лити; Ловити рибу (рибку) в каламутній воді
див. ловити; Як (мов і т. ін.) у воду опущений —
похмурий, сумний. — Чого ти, доню, така невесела, мов у
воду опущена? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 37); Нижче трави,
тихіше води див. трава; Піти (збігти) за водою: а)
минути без вороття (про час). Минає день, тиждень,
місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок, I, 1955, 126);
б) зникнути, марно пропасти. Ой ще зілля піднесеться
вранці під росою, — та твоєї доні доля пішла за водою
(Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 38); Пройти вогонь і воду
див. вогонь; Проти води плисти — йти проти загального
напряму; Хоч у воду скачи (стрибай і т. ін.) — хоч
топися, хоч заподій собі смерть; Чистої води хто, що —
справжній, справжнісінький. І хоч лист його звучить
нібито й патріотично, але це ж чистої води провокація!
(Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 460); Як (мов і т. ін.)
вода змила (умила) — зник (зникла і т. ін.) швидко й
безслідно. Повернулись пани на державу, — і усі музики
ті й танці як вода умила (Марко Вовчок, I, 1955, 172); Як (мов
і т. ін.) з води йде (росте) — дуже легко, гарно й
швидко. — Торік.. ми проходили, сеї хати не було. — Еге,
у нас так — у нас все, як з води йде! — усміхнувся
кривий (Панас Мирний, IV, 1955, 206); Як (мов і т. ін.) з гуски
вода див. гуска; Як (мов і т. ін.) у воду впасти —
зникнути безслідно; пропасти. Перевернув у коморі все догори
дном, а халяви — мов у воду впали (Арсен Іщук, Вербівчани,
1961, 7); Цілісінький день шукали Тихозорова. Хлопець
наче у воду впав (Олесь Донченко, II, 1956, 67); Як (мов і т. ін.)
риба з водою див. риба; Як (мов і т. ін.) риба у воді
(бути, почувати себе і т. ін.) див. риба.
3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт з такими джерелами. На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Леся Українка, V, 1956, 8).
4. тільки мн., мед. Навколоплідна рідина.