в означеннях
Тлумачення, значення слова «водянка»:

ВОДЯ́НКА, и, жін.

1. Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах. Сам досиджує життя на причілку, насуплений, обрезклий, безнадійно хворий на водянку (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 26); Пізно звернувся Шевченко за допомогою до лікаря, хоча ознаки його хвороби — «водянки» були задовго до того явно помітні (Вітчизна, 3, 1961, 185).

2. розм. Водяна мозоля або пухир. На ногах поздималися великі водянки, й вони гостро різали й пекли вогнем (Григорій Епік, Тв., 1958, 412); Федір бив і бив веслом у дужі груди води, рвався через.. латаття. Хлипкі водянки схопилися на долонях (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 86).

3. розм. Діжка для води. У сінях чутно шелест: то в темноті Кирило шукає водянки (Панас Мирний, III, 1954, 126); Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся (Словник Грінченка).

4. (Empetrum, L.). Болотяна або лісова рослина родини водянкових.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 723.

Коментарі (0)