ВОДОЛА́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до водолаз 1. Артист
у водолазному костюмі почав поволі злазити з баркаса
(Микола Трублаїні, II, 1955, 159);
// у знач. ім. водолазна, ної, жін.
Кімната для водолазів. [Зорін:] О, і новий
партгрупорг. А я вас там, у водолазній, розшукував (Яків Баш,
П'єси, 1958, 94).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 720.