в означеннях
Тлумачення, значення слова «водопій»:

ВОДОПІ́Й, пою, чол.

1. Місце на річці, озері і т. ін., де напувають худобу або куди приходять ішти дикі тварини. — Товар, паночку, погнав напувати. Та онде й він, — указала Оришка в вікно, уздрівши Кирила, що гнав теляток та овечат від водопою (Панас Мирний, III, 1954, 310); Тимко взяв у руки батіг і.. погнав волів до водопою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13); Для копитних звірів влаштовують штучні водопої (Наука і життя, 8, 1959, 34).

2. Пиття води тваринами. І такою сонливістю повіває від тих погорблених хаток, мов у жаркий день від череди на стійлі після водопою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 369); До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втомить водопоєм (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 177).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 721.

Коментарі (0)