ВОДОВО́ЗКА, и, жін., розм.
1. Візок для перевезення води (в бочці, діжці і т. ін.). Середульший [син] ..з водовозки полетів сторчака додслу (Панас Мирний, V, 1955, 404); Більше ста верблюдів було в цей день запряжено у водовозки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 286).
2. Кінь, який возить воду; шкапа. Попроси у батька коняки!.. Добула вона йому водовозку (Словник Грінченка).