ВОГКЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Трохи вогкий. Швиденько загнала скот у загороду та до хустки мерщій. Лап, — вогкенька ще. Ну, та нічого, і на голові висохне (Андрій Головко, I, 1957, 106).
ВОГКЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Трохи вогкий. Швиденько загнала скот у загороду та до хустки мерщій. Лап, — вогкенька ще. Ну, та нічого, і на голові висохне (Андрій Головко, I, 1957, 106).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 713.