в означеннях
Тлумачення, значення слова «вогнепоклонник»:

ВОГНЕПОКЛО́ННИК, а, чол., рел. Людина, що поклоняється вогню як божеству. Була це звичайна нафта, здобута у Закавказзі і відома з давніх-давен перським вогнепоклонникам (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 714.

Коментарі (0)