в означеннях
Тлумачення, значення слова «вогняний»:

ВОГНЯ́НИ́Й (розм. ОГНЯ́НИ́Й), яна, яне.

1. Прикм. до вогонь 1, 6. Так і розливається [блискавка] огняним морем (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 220); Стільки перестраждав [Успенський] за ці дні, особливо доки південна група не виприснула з вогняного кільця (Петро Панч, II, 1956, 442);
//  Гарячий, пекучий. Навіть коли ти [Сонце] палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій і п'янію від нього (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229);  * Образно. І ти промовила мені: «У серці сльози вогняні» (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 256).

2. перен. Який має колір вогню. З квітки знялась вогняна птиця й пурхнула на дерево (Нечуй-Левицький, II, 1956, 352); Вогняним цвітом на вікні цвітуть мої красолі (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 8).

3. перен. Сповнений енергії; запальний, пристрасний. Ростуть малята не косноязичними [недорікуватими]; А вогняними людьми на землі! (Андрій Малишко, I, 1956, 114); Лисенко дуже тонко відчував специфіку українського музичного фольклору.., іскристу, вогняну пристрасть танців (Українська класична опера, 1957, 307).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 715.

Коментарі (0)