ВОЯКА, и, чол.
1. Те саме, що вояк 1. Так наші смілії вояки Тут.. проливали кров (Іван Котляревський, I, 1952, 227); Леонідові радісно було усвідомити себе знову бійцем, воякою (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 68).
2. ірон. Про поганого, недолугого солдата.
3. ірон. Про хлопця, що наслідує вояків. — Ану зараз же піди викинь [гвинтівку] у річку!.. Ти ба який вояка сопливий! (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 27).