в означеннях
Тлумачення, значення слова «вольниця»:

ВО́ЛЬНИЦЯ, і, жін., збірн., іст. Селяни-кріпаки, ремісники і т. ін., що тікали від поміщиків та поселялися на окраїнах Московської держави й Польщі, здобуваючи таким чином певну незалежність. Нижче гримучих камінних порогів [Дніпра] осіла була на довгі часи запорізька вольниця (Максим Рильський, III, 1956, 251); — Сибір був захоплений буйною вольницею Єрмака, тими людьми, яким було тісно на Русі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 736.

Коментарі (0)