в означеннях
Тлумачення, значення слова «волочильник»:

ВОЛОЧИ́ЛЬНИК, а, чол.

1. Робітник, що виготовляє дріт, труби і т. ін. волочінням (у 2 знач.). Слово попросив волочильник цеху металічних виробів Борис Тимохін (Робітнича газета, 6.I 1961, 2).

2. Те саме, що боронувальник. Часом, замість їхати до волочильників, сівачів чи косарів, полковник опинявся тут, сидів годину чи й дві (Юрій Яновський, II, 1958, 291).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 733.

Коментарі (0)