в означеннях
Тлумачення, значення слова «володіння»:

ВОЛОДІ́ННЯ, я, сер.

1. Дія і стан за знач. володіти. Турбаї потрапляють у володіння багатого миргородського полковника (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 171); Аналіз поеми [«Прометей»] показує, що Малишко піднявся до рівня майстерного володіння найрізноманітнішими прийомами художнього ліплення образу (Історія української літератури, II, 1956, 637).

2. Те, що є чиєю-небудь власністю (земля, майно тощо). Раніш селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насушний (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 31); По обіді [Ліда] повела показувати радгоспні володіння (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 729.

Коментарі (0)