в означеннях
Тлумачення, значення слова «волосінь»:

ВОЛОСІ́НЬ, і, жін.

1. Те саме, що волосина. Над засохлим мулом.. ще й кінську волосінь, як антену, наплутано, — тією волосінню ластівка малят своїх прив'язує, щоб не повипадали з гнізда (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 40);  * Образно. Через просіку перелетіла довга сива волосінь павутини (Олесь Донченко, IV, 1957, 42).

2. збірн. Те саме, що волос 3. Вуси в його стриміли над губою, ніби щітка з товстої волосіні (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 41); Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то.. ропа набирається на волосінь, а, з неї рукою зсувається до коновки (Іван Франко, VIII, 1952, 348);
//  Довгі волосинки овечої вовни, з яких прядуть тонкі вовняні нитки. В мене плахта з волосіні (Словник Грінченка).

3. Прив'язана до вудлища довга міцна нитка (з волосин коня, шовку, капрону і т. ін.), на кінці якої прикріплений риболовецький гачок. Запускали волосінь в глибину, і коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); А волосінь у мене у двадцять волосин, та ще з якого жеребця! (Остап Вишня, II, 1956, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 731.

Коментарі (0)