в означеннях
Тлумачення, значення слова «волосинка»:

ВОЛОСИ́НКА, и, жін.

1. Зменш. до волосина. На голові світились поміж чорними пасмами сиві волосинки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 214); Бороду дід зрідка голив, і тому короткі волосинки стирчали на круглому підборідді (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 32);  * Образно. Остання волосинка надії порвалася. Ірині здалося в ту хвилину, що прийшла її власна загибель (Олесь Донченко, I, 1956, 388).
Висіти (триматися і т. ін.) на волосинці — те саме, [ що Висіти (триматися і т. ін.) на волосині (див. волосина). — Нікчема! Щоб в отаку хвилину: на волосинці висіло життя товаришів! — і отак розкиснути, не знайти в собі мужності (Андрій Головко, I, 1957, 488); Я.. все більше переконувався, що хоч людське життя тримається так само, як і життя кожної комашки, на волосинці, але обірвати його не так уже й легко (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 233); Ні (ані, і) на волосинку — те саме, що Ні (ані, і) на волосину (див. волосина). Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 288).

2. Паросток у рослин, що буває на листку, стеблі, корені і т. ін. Жито вже красувалось. Жовті палички цвіту тихо гойдались на волосинках вздовж колосків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392); Коріння в саджанців ніжне, жовте, з пасмом волосинок — мочок (Олесь Донченко, V, 1957, 202).

3. Тонка дротинка, що є складовою частиною якого-небудь приладу, інструмента і т. ін. Волосинку за волосинкою на смичку перебирав [Саїд] у пам'яті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 395).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 731.

Коментарі (0)